«Виховання патріотизму в учнів,

як спосіб формування самосвідомого

 громадянина України».

• Виховувати дитину як громадянина країни, національно свідомого, життєво і соціально компетентного, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у життєвих ситуаціях.
• Сприяти зростанню творчого духовного потенціалу особистості, розкриттю здібностей на кожному з виховних етапів.
• Розвивати дитяче самоврядування як осередок самореалізації громадянського виховання.
• Стимулювати саморозвиток, самовиховання, самоосвіту учнів та розвиток їх життєтворчої компетентності через участь у реалізації проектів соціального та благодійного напрямків.
• Створювати умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.
• Впроваджувати оптимальні методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді основ життєтворчості; розширення можливостей компетентного вибору особистістю свого життєвого шляху;

• Виховання громадянської свідомості через учнівське самоврядування, формування активної життєвої позиції.
• Виховання правової культури та профілактика правопорушень.
• Пропаганда здорового та безпечного способу життя. Психологічна підтримка учнів та вихованців.
• Національно-патріотичне виховання.
• Еколого-натуралістичне виховання, краєзнавство.
• Культурологічне виховання.
• Організація позаурочної діяльності учнів через гурткову, секційну, факультативну, дослідницьку та науково-пошукову роботу.

• активне залучення до процесу виховання батьківської громадськості;
• організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання з педагогами, класними керівниками;
• розвиток активності школярів у різних видах діяльності та творчий розвиток здібностей, інтересів особистості у позанавчальній діяльності;
• згуртовування учнівських колективів навколо організації колективних творчих справ, участь у проектах;
• соціальну захищеність і підтримку учнів;
• співпрацю з дитячими молодіжними та громадськими організаціями, об’єднаннями, колективами;
• співробітництво з правоохоронними органами, соціальними службами з питань організації правової освіти, профілактичної роботи серед школярів;
• концентрацію сил педколективу за пріоритетними напрямками виховної роботи.

Управління шкільною виховною системою здійснюється через конкретизацію цілей виховання, розширення видів діяльності, введення інновацій у виховний процес, діяльність соціально – психологічної служби розширення взаємодій з середовищем. Пошук сучасних шляхів і засобів виховання школярів здійснюється на засадах педагогіки творчості і становить одну із найактуальніших проблем навчально-виховного процесу. Тому в школі визначено коло питань для приоритетного вирішення сутності виховного процесу, функцій, які спрямовані на розв’язанні проблеми становлення творчої особистості.

У центрі виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самосвідомість, характер. Уся виховна робота школи спрямована на кінцевий результат — випускника  Школи життєтворчості, який повинен володіти наступними якостями, вміннями.

• Максимально можлива свобода учня у виборі форми та міри власної участі у виховному просторі;
• Створення сприятливих можливостей щодо розвитку та здійснення життєтворчості учня, набуття та реалізації ним індивідуально-особистісних технологій життєтворчості.
• Заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення індивідуального плану участі у виховному просторі.
• Врахування особистісних особливостей учня: його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя, актуального стану його життєвої компетентності.
• Орієнтація на самостійну активну участь учня у виховному просторі;
• Обов’язковий самоаналіз та самооцінку учнем власних результатів.

Взаємодія сім'ї та школи